ІІ. Методика вивчення геометричного матеріалу

2.1.Загальні питання вивчення геометричного матеріалу в початковій школі

Основним завданням вивчення геометричного матеріалу в І— IV класах є формування в учнів чітких уявлень і понять про такі геометричні фігури, як точка, пряма лінія, відрізок прямої, ламана лінія, кут, многокутник, круг.

При цьому система вправ і задач геометричного змісту і мето­дика роботи над ними повинні сприяти розвитку просторових уяв­лень у дітей, умінь спостерігати, порівнювати, абстрагувати й уза­гальнювати.

Одним із завдань навчання є вироблення в учнів практичних умінь вимірювати і будувати геометричні фігури за допомогою креслярських і вимірювальних інструментів і без них, виміряти на око, накреслити від руки і т. д.). Треба також дати початкове уяв­лення про точність побудов і вимірювань.

Враховуючи завдання, визначені програмою, під час вивчення геометричного матеріалу треба широко використовувати різні на­очні посібники. Це демонстраційні, загальнокласні посібники: геометричні фігури, виготовлені з кольорового картону або цупкого паперу, плакати із зображеннями фігур, предметів різної форми, а також геометричних фігур, креслення на дошці, діафільми. Крім того, корисні індивідуальні наочні посібники — такий роздатковий матеріал, як смужки паперу, палички різної довжини, вирізані з паперу фігури і частини фігур. Під час вивчення окремих тем ко­рисно виготовити з дітьми саморобні наочні посібники: рухому мо­дель кута (малку), палетку, зразки одиниць ви­мірювання площі тощо.

У класі треба мати набір креслярсько-вимірювальних інстру­ментів для виконання креслень на дошці: лінійку, косинець, цир­куль. Аналогічні інструменти повинні бути і в кожного учня.

Найефективнішими прийомами вивчення геометричного мате­ріалу є лабораторно-практичні: моделювання фігур з паперу, з па­личок, з дроту; креслення, вимірювання тощо. При цьому важливо забезпечити різноманітність об'єктів для того, щоб, варіюючи не­істотні ознаки (колір, розмір, розміщення на площині тощо), допо­могти дітям виділити і засвоїти істотні ознаки — форму предметів, властивості фігур тощо.

Там, де можна, вивчення геометричного матеріалу на уроці треба пов'язувати з вивченням арифметичного і алгебраїчного ма­теріалу, хоч формування геометричних уявлень і понять є само­стійною і досить специфічною лінією роботи.

Розкриваючи геометричний матеріал учням І—IV класів, тре­ба враховувати, що перші уявлення про форму, розміри і взаємне положення предметів у просторі діти нагромаджують ще в до­шкільний період. У процесі ігор і практичної діяльності вони мані­пулюють предметами, розглядають, обмацують їх, малюють, ліп­лять, конструюють і поступово виділяють серед інших властивостей їхню форму. До 6—7 років багато дошкільників правильно по­казують предмети, які мають форму кулі, куба, круга, квадрата, трикутника, прямокутника. Однак рівень узагальнення цих понять ще не високий: діти протиставляють квадрат прямокутнику, не впізнають знайому форму предмета, якщо самого предмета вони не знають. Дитину можуть збентежити незвичні співвідношення сторін або кутів фігур: інше, ніж завжди, розміщення на площині і навіть дуже великі або дуже малі розміри фігур. Назви фігур діти часто плутають або замінюють назвами предметів (так, три­кутник діти називають «кутиком», «дахом», «прапорцем»).



Характеризуючи розміщення предметів у просторі, дошкільни­ки вільніше встановлюють просторові відношення, якщо «почат­ком відліку» є сама дитина (зліва — справа, спереду — ззаду, вго­рі— внизу, ближче —далі і т.д. відносно неї). Значно важче ди­тина встановлює положення предметів на площині або в просторі відносно іншого предмета або іншої людини.

Під час навчання в школі треба використовувати набутий ра­ніше дітьми досвід, уточнювати і збагачувати їхні уявлення.


9134404679898621.html
9134452992856841.html

9134404679898621.html
9134452992856841.html
    PR.RU™